Phra Pidta Phong Kraduk Phee Pim Ngern Lan Yan Mongkut Phra Phuttha Chao

Цей амулет не блищить — він дихає. Його форма — давня, трикутна, схожа на уламок тиші, що загубився між світами. На ньому — фігура, що закриває обличчя руками: Пхра Пітта, закритий Будда, той, хто відмовився від бачення зовнішнього, щоби проникнути в суть. Але ця фігура — не класична, не храмова. Вона груба, наче виліплена з попелу і землі, і в цьому її сила.

Її створив Луанг Пхо Прасіт (หลวงพ่อประสิทธิ์) — знаний також як ฤทธิ์ฤาชา (Ріт Руеча) та บรมครูพ่อปู่ฤาษีตาไฟ (Боромкру Пор Пу Руесі Та Фай) — майстер традиції ріші, що несе в собі знання стародавніх вогняних духів. Із його руки народжуються речі, що не лише оберігають, а й переплітаються з невидимим.

Матеріал цього амулета — ผงกระดูกผี (Пхонг Крадук Пі) — це порошок із кісток духів. Він не метафора, а суть — прах зібраний з тіл, що не мають могили, тіней, що не мають імен. Його енергія — не благословення, а злиття з іншим боком. Амулет також містить волосся самого Луанг Пхо Прасіта (เกศา ลพ.ประสิทธิ์) — це пряма передача сили, живе ядро у центрі його магії.

На звороті — ยันต์มงกุฏพระพุทธเจ้า (Янтра Корона Будди). Це не декоративний візерунок — це замок. Він тримає силу в амулеті, але водночас відкриває шлях. Ця янтра — символ просвітлення, але в поєднанні з прай-матерією вона перетворюється на печатку, яка утримує баланс між благим і диким.

Цей амулет не про спокій. Він про владу. Він — як ніч, що не просить дозволу, щоб прийти. Його не носять відкрито. Його носять, коли потрібно зникнути з поля зору ворога, коли потрібен голос у темряві, коли потрібно відчути, що поруч щось старше за час, але готове тебе вести. Він — не світло. Він — безпечна тінь.