Phra Pidta Paya Kob Kham

Майстер:
Храм:
Рік:
Мантра:
Phra Pidta Paya Kob Kham
У час великого розладу, коли невидимий ворог охопив землю, коли вуста світу сповнилися страхом, а серця втратили опору, один учитель з Нонтхабурі звернувся до глибинних джерел сили. Аджан Субін, що володів знанням тих шляхів, які не прокладено ногами, а лише молитвою, створив амулет — Phra Pidta Paya Kob Kham.
На лицьовій стороні цього оберега — постать, що приховує своє лице. Phra Pidta, який закриває очі не від страху, а задля бачення. Його руки — це заслони від світу, де царюють ілюзії. На чолі його — уналом, знак закрученої істини, спіраль, яка веде вглиб розуміння. Навколо — стародавні знаки «На Ма Па Та», чотири первні: земля, вода, вогонь і вітер, що підтримують тіло і світ, нерозривно з’єднані в цьому образі.
Але справжнє серце амулета — на звороті. Там, де зазвичай ховаються сумніви, він вмістив жабу. Не звичайну, а Пая Коб Кхам — золоту, міфічну, ту, що проковтнула місяць не з жадібності, а щоб втримати світло. У її образі закладена притча: істота, що дарує життя, не карає, а попереджає. Істота, яка бачила кінець війн і початок миру. Кажуть, що одного разу вона повернула до життя тисячі, і тоді ж заявила: «Я більше не воскресатиму тих, хто не навчився співіснування».
Цей амулет — не просто оберіг. Це двостороннє дзеркало: один бік веде до внутрішньої тиші, інший — до зовнішнього добробуту. Він не просить — він відгукується. Його мантра — не закляття, а поклик до гармонії: із собою, з іншими, з тими, кого немає поруч. І тому він носиться з повагою, ближче до серця, як свідчення зв’язку між глибиною і зростанням, між тишею й благословенням.
Phra Pidta Paya Kob Kham — це не річ. Це відповідь.
Для чого:
Коли:
Як:

