Phra Pidta Na No Mo Luang Phor Ueam

By /

Info Box

Phra Pidta Na No Mo Luang Phor Ueam — це маленький амулет, інкрустований янтрам і каблучкою «นะนอโม» спереду. Його традиційна форма — Phra Pidta: медитуюча фігурка, що закриває обличчя руками, символізуючи внутрішню тишу й захист. Випущений у межах ритуалу Kathin 2016, амулет прагне поєднувати традиційний стиль з практичною частиною особистої духовної школи монастиря. Використовується для заохочення метта (приваблення прихильності), урожаю, фінансового благополуччя та захисту від злих сил.

Майстер:

Luang Phor Ueam (พระครูอาทรธรรมพินิจ ปชฺโชโต) — настоятель і засновник практичної лінії монастиря Suan Pa Talingchan, учень Luang Phor Pan (วัดเขาอ้อ), відомий своєю нетрадиційною школою практик у Патталунзі .

Храм:

Samnak Patibat Tham Suan Pa Talingchan, розташований у районі ป่าพะยอม, провінція Патталунг. Це монастир-лісова (forest monastery) з акцентом на практику медитації і благочинних заходів, таких як будівництво на Donation Kathin .

Рік:

B.E. 2559 (2016 н.е.), випуск у жовтні 2016 під час ритуалу “บุญกฐิน 59” (подарунок на будову буддійського корпусу) .

Мантра:

นะ นะ อะ โม พุท ธา ยะ (Na Na A Mo Put Tha Ya)

У сутінковому листозборі лісового монастиря Suan Pa Talingchan на півночі Патталунга починається легенда про Phra Pidta Na No Mo. Молодий чен Luang Phor Ueam, котрий вже давно зрозумів, що над будь‑якими формами — істина слова і штучка… він побачив у дзеркальній коливі води символ: знамено Kathin‑п’ятипелюстки, яке било в серці природи, наче серце людини, котра звільняється. Вдячний донаторам і мисливцям на просвітлення, він вирішив: щось мало стати їхньою тишею в світі галасливому.

Він ізобрав Phra Pidta — фігуру, що закриває очі, вуха, а інколи і серце — символ усунення внутрішньої роздвоєності. Потім промовив «นะ นะ อะ โม…» раз по раз, немов вишиваючи словами дихання. Метал, сплавлений під його дланями, весь поглинув ці звуки, вкрившись золотим блиском й імпульсом Янт «นะนอโม».

Коли Kathin‑день настав, 30 жовтня 2559 BE, близько 999 цих фігурок були виставлені біля вівтаря. Храмова урочиста пхуттапхілек чаша блищала, китайські дзвіночки звучали, і кожен новий Phra Pidta потім опинявся на шиї тих, хто ніс подяку за ріг їхнього серця, за спокій у горизонтальному спирсі повсякденності.

Для кожного нового власника він ставав інструментом рівноваги: хто шукав прихильності — знаходив дружбу; хто боровся з боргами — отримував зачарованість прибутку. Але був нюанс: сила не безмовна. Якщо носити його з гординею — янтри хитнуться, заколихають енергію. Тож Пхуттапхілек вимагав чистоти серця, ритуалу — поваги.

Можливо це не просто металева фігура, але зріз можливих реальностей, пережитих нами вже або ще не народжених. Коли ми вимовляємо «นะ นะ อะ โม…», ми вже не просто посміхаємось удачі, а співтворимо її. Phra Pidta Na No Mo — потайна змова між миттєвістю й вічністю, втілена в бронзі, яка закриває очі, аби відкрити нам небо.