У золотих сутінках древнього королівства Аюттхая, де аромати жасмину перепліталися з шепотом вітру в храмових дзвіночках, розгорнулася драма, що на віки закарбувалася в серці Таїланду. “Кхун Чанг Кхун Паен” – це не просто поема, а дзеркало долі, де відбиваються пристрасті, зради та незбагненна сила людських почуттів.

У центрі цієї грандіозної оповіді стоять три постаті, чиї життя сплелися у вузол нерозривної карми:

• Кхун Паен (Плай Кєо): Воїн, чиє обличчя освітлене місячним сяйвом харизми, а руки здатні творити як чудеса бойової майстерності, так і хитромудрі магічні закляття. Шляхетний і відважний, він, проте, мав серце, що прагнуло безлічі любовей, мов метелик до полум’я.
• Кхун Чанг: Його тінь – багатий, але позбавлений привабливості та грації, він був втіленням сили грошей і маніпуляції. Його пристрасть до Ван Тхонг була настільки ж велика, як і його готовність йти на будь-які хитрощі заради неї.
• Ван Тхонг: Вродлива, немов квітка лотоса, і доброчесна, її доля стала жертовником між двома полюсами чоловічої одержимості. Її серце належало Кхун Паену, але нитки життя постійно заплутували її в тенетах Кхун Чанга.

Історія починається з невинних дитячих ігор, де ніжне почуття зароджується між юним Плай Кєо та Ван Тхонг. Але світ не терпить ідилії. Кхун Чанг, охоплений полум’ям бажання, використовує своє незліченне багатство, щоб розірвати цей союз.
Коли Плай Кєо вирушає у вир війни, перетворюючись на легендарного Кхун Паена, його відсутність стає золотою нагодою для суперника. Хитрощі та брехня Кхун Чанга переконують Ван Тхонг у загибелі коханого, і вона змушена стати його дружиною.
Повернення Кхун Паена з війни, як привид минулого, розбиває ілюзію спокою. Він викрадає Ван Тхонг, і їхнє життя перетворюється на низку випробувань, де магія Кхун Паена – чи то створення Куман Тхонг (золотих духів-дітей), чи то прикликання прай (душ померлих) – стає їхнім єдиним захистом.
Кожен день – це нова боротьба, новий виток інтриг та битв за серце Ван Тхонг. Вона, розірвана між вірністю серця та обставинами, виявляється у пастці, з якої немає виходу. Трагічна іронія долі полягає в тому, що саме її нерішучість, її безмежна співчутливість до обох чоловіків, призводить до найжорстокішого вердикту – наказу короля про її страту. Так, жінка, що стала центром їхніх пристрастей, перетворюється на їхню жертву.

“Кхун Чанг Кхун Паен” – це не просто епос. Це полотно, на якому виткані найглибші аспекти тайської душі: віра в магію та духів, хитросплетіння людських стосунків, поняття честі та жертовності. Він живе в театрі, у піснях, у кожному шепоті легенд, нагадуючи нам, що кохання, навіть найсильніше, може бути як світлом, так і вогнем, що пожирає.

Читати оригінал: The Tale of Khun Chang Khun Phaen by Muangsing Janchai (Illustrator), Chris Baker (Translator), Pasuk Phongpaichit (Translator)