Про амулет, знаний як “Siha Haa Ta” — П’ятиокий Сіха,
що є Перевтіленням Індри у плоті важкого свинцю

“Є форма, яку бачить не око, але серце. Є істота, що має п’ять очей, але жодного погляду. Вона сидить, але стереже. Вона мовчить, але говорить золотом.”
(З трактату “Про тих, хто має надто багато очей”)

У межовому краю між людьми та духами, там, де джунглі стикаються з небесами, народився образ, що не має точної форми. Його ім’я — Siha Haa Ta, або Лев П’яти Очей. Та не вір тваринному образу, що надає йому майстер — то лише личина.

Дехто твердить, що це Сіха — лев із Хіммапанського лісу, той, що охороняє ворота між світами. Інші шепочуть, що то сам Індра, цар небес, що зійшов у подобі мавпи, аби приховано благословити вірних. Та мудрі знають: Істина — не в подобі, а в намірі. І намір цього амулета — перетворення.

П’ять очей — це п’ять станів бачення: тілесне, духовне, інтуїтивне, провіденціальне й обернене. Коли всі вони відкриті — стаєш не просто бачити, а розрізняти: правду від омани, золото від ілюзії. Власник амулета здобуває не скарби, а здатність їх розпізнати, створити, втримати. Гроші приходять до нього не як милість, а як тінь дії.

Матеріал — nuea takua, або свинець. Але не побутовий, а той, що “тримає промову”. Це метал, у якому затиснено закляття. Його не прикрашають, не позолочують — бо саме тьмяне покриття ховає блиск сили. Легенда каже, що амулет цей не обирають, а він сам знаходить володаря, коли настає пора змінити хід речей.

Майстер, що викликав цю форму з непроявленого, знаний як Кру Ба Бун Кхана. Одні називають його ченцем, інші — алхіміком духу. Стверджують, що він розмовляє з лісовими духами, які носять йому сновидіння замість вчень. Амулет, що походить з його рук, не просто захищає — він перетворює світобачення.

І ще: амулет не слід носити марно. Його не слід показувати. Його слід виношувати, як таємницю. Бо, як сказано в апокрифічному свитку храму на півночі:

“Усе, що він торкне, стане золотом. Але лише якщо серце твоє — не з олова.”